Цікаво про небезпечні речовини

У 2 класі на уроці з основ здоров'я діти  дізналися про небезпечні речовини та побутові прилади та як з ними поводитись.

Презентація до уроку

Тексти для аудіювання 2 клас

РУКАВИЧКА

Якось ранньої весни копав Федько на городі грядки й загубив рукавичку. Шукав-шукав — не знайшов.

Тижнів за два Федько знову прийшов на город і побачив на тину свою загублену рукавичку. Вона висіла на цвяшку. Хлопчик простягнув руку, щоб дістати її, а з рукавички пташка — пурх! — й полетіла. «Що вона там робила?» — подумав Федько.

Він обережно заглянув до рукавички. А там — гніздечко й четверо маленьких яєчок.

Хлопчик здивувався. Адже ні разу не бачив, щоб пташки звивали гніздечка в рукавичках.

Зовсім недалечко на жердинці стрибали два горобчики. Це вони й оселились у Фединій рукавичці.

Влітку вивелись пташенята, неспокійні, галасливі. Вони час від часу відкривали ротики, пищали, витягували шийки.

Федько почав допомагати горобчикам годувати пташенят.
Він ловив мух, підходив до рукавички й казав:

— Терем-теремок, хто в теремі живе? Ага, це горобчики — славні хлопчики. Їсти хочете?

Й кидав найгаласливішому пташеняті у роззявлений дзьобик муху.

Василь Хомченко

  

НАСТУСИНА ГІЛКА

Під вікном Настусиного будинку росла яблуня. Навесні, коли вона цвіла, налетів вітер. Він так згинав і шарпав віття, що одна гілка не витримала, надломилась. Пожаліла Настуся гілочку: замазала глиною, обмотала клаптиком, немов забинтувала рану.

Подружка Світланка в цей час сиділа на лавочці й посміхалася:
— Все одно цвіт зав’яне, гілочка засохне, яблук на ній не буде!
Минув день, другий, а цвіт не зів’янув. Над білою яблунькою гули золотисті бджоли.

— Прижилася моя гілочка! — раділа Настуся.

Яблуня відцвіла, з’явилася зав’язь, а потім — і яблучка. Вони росли, наливалися, почали рожевіти.

Прийшла якось Світланка, сіла на лавочку й знов посміхається:

— Опадуть твої яблука. Спека он яка стоїть!..
Кожного дня Настуся носила воду від кринички, поливала яблуню.
В кінці літа яблука доспіли. Як рожеві м’ячики, висіли вони, налиті солодким соком. Зірвала Настуся яблуко, зі смаком з’їла. І хоч на яблуні було багато яблук, найсмачнішим було те, що виросло на її, Настусиній, гілочці. 

Микола КАПИЛОВИЧ  

 СВІЙ МАЙСТЕР

Олесик відпочиває в селі. Милується дідусь онуком, радіє. То в хаті прибере, сміття винесе, то в дворі порядкує, а то і в хлівець загляне. Там щось робить.

Помітив дідусь, як Олесик намагався поставити підпірку під зігнуту яблуню. Підпірка була завелика, ніяк не вдавалося прилаштувати її під обвислу ледь не до землі гілку. Дідусь підійшов до внука, і разом вони припідняли важку гілку, поставили підпору. 

— Хазяйновитий ти у нас, Олесику, — похвалив дідусь. — Вчися життю нашому селянському, знадобиться, як кажуть, і води напитись...
В домі зламався телевізор. А він, Олесик, любить мультики. Вирішив сам подивитися, що трапилось. Того-сього торкнувся і помітив: перемикач програм геть випав зі свого гнізда. Недовго думаючи, Олесик підбіг до телефону, набрав татів службовий номер. Розказав про дідусів телевізор. Тато, який добре розбирався в телевізорах, розтлумачив, що і як треба зробити.
Олесик покрутив перемикач то в один, то в другий бік. І нарешті знайшов місце, в яке важілець перемикача потрапив. Ще кілька хвилин — і екран яскраво засвітився.

Тут якраз і бабуся нагодилася:

— Дивись, діду, працює наш телевізор.

— Працює, бабусю, працює... У нас тепер свій майстер є. 

Почув це Олесик, і обличчя його засвітилося від радості.

Павло КОВАЛЬОВ

  

НАЙСМАЧНІША СТРАВА

Сашкові неабияк пощастило. Його дідусь — рибалка. Про рибу він знає геть усе. І вміє готувати карасі в сметані. Смачнющі! Сашко їх дуже любить. Дідусь і сам ці карасі любить. Але бабуня варить борщ такий, що дідусь про свої карасі забуває. Він називає бабунин борщ добрезним. І каже: "А насип-но мені ще отого добрезного борщу".

Сашків тато знається на грибах. У лісі йому відомі кожна стежиночка й кожен кущик. А як тато зготує печеню з грибами, Сашко зразу бере подвійну порцію. А мама все бідкається, що їй така печеня не вдається. Але насправді Сашко знає, що це вона навмисно тата підхвалює. Зрештою, тато таки смачно готує.

Про себе ж мама каже, що вона в кухні живе. Хтозна, може, там їй і відкрилися якісь таємниці. Скажімо, про вареники. Таких смачнючих вареників Сашко не їв ніде.

Та що там казати? Охочий він і до карасів, і до печені, й до борщу. Хто б це не любив такої смакоти? Та ось уже тиждень як навчився Сашко сам готувати яєшню. А чи є що краще од білої яєшні на два жовтих ока, яку сам готувати вмієш?

Оксана КРОТЮК

Тексти для позакласного читання 2 клас

ТАРАСІВ СОН

Був пізній вечір. У Шевченковій хаті діти лягли спати. Усі вже спали, лише Тарасик не міг заснути. Він думав про те, як завтра піде до сестри Катерини. Вона вже одружилася і поїхала з чоловіком жити в друге село. Тарасик нудьгував за своєю нянею. Тим паче йому бракувало її тепер, коли не стало дорогої матусі, а до хати прийшла сварлива мачуха. Тарасик побіг і заховався у бур'яні.

  Несподівано він побачив під яблунею матінку. Вона була така гарна, молода, одягнена в усе біле. Мати підійшла до нього, взяла за руку й повела хлопчика до церкви. То була та сама церква, до якої Тарас ходив щонеділі. Там так любив він приглядатися до святих ікон. Але тепер церква була чомусь іншою. Вона вся блищала, а ікони виглядали світлішими та виразнішими.

  Тарасик став навколішки перед престолом та й почав гаряче молитися. Почував себе таким щасливим! Матуся була біля нього. Потім він устав і пішов за матір\'ю. Вони вийшли з церкви і попрямували в Тарасів садок. Там сіли під тією самою яблунею, де вона з'явилася. Мати взяла хлопчика на руки. Йому було так добре! Вона щось ніжно говорила йому, а потім закінчила:

— Будь сильний, синку, не піддавайся лихові!

Тарасик хотів щось відповісти, але враз відчув, що матері вже немає.

Тарасик здригнувся, розкрив оченята і побачив перед собою не розквітлу яблуню, а вікно. Він хотів ще трохи помилуватися своїм чудовим сном, але мачуха вже будила його і кричала:
  Тарас швидко встав, натягнув штанці й зітхнув. Потім вибіг у садок до розквітлої яблуні...

—    Уставай, ти, ледарю! Як довго будеш висиплятись?! Пора на леваду!

—    Мамо, мамочко, хоча б уві сні приходь до мене, і то я буду щасливим.

В. Ковалюк

ВИПАДОК

Тарасові було дванадцять років, мачуха му­чила його по-всякому. А тут іще цей випадок.

На постій в хату покійного Григорія Шев­ченка поставили солдата. В один із днів він закричав, що зникли його гроші. Галасу слу­живий наробив багато — хоч біжи світ за очі.

«Украв Тарас!» — гучно оголосила недобра Терешенчиха. Божився і клявся: не винний. Але жодні запевняння не допомогли. Втік, заховався — знайшли.

Ярина розповіла, що Тараса взяли на до­пит — зв'язали руки й ноги, катували різ­ками. Особливо «старався» батьків брат — дядько Павло. Дізнання тривало три дні, поки знесилений хлопчина не «зізнався». Зажада­ли, щоб гроші повернув. А де йому їх узя­ти? Знову били, потім у темну комору кину­ли. Свої монети солдат одержав: заради цього продали святкову материну спідницю, яку вона заповідала Катерині. А справжній злодій виявився пізніше. Це був підлий Степанко, який і заховав украдене в дуплі старої верби.

Отакий був «гостинець» сироті в його два­надцять років. А хто міг за нього заступи­тись? Щиро співчували Микита, Ярина, сліпа Марія, маленький Йосип, сусідка Оксана, але...  сльозами не допоможеш,  кров не спиниш. Пішов у Зелену Діброву, до Катерини. Старша сестра по-материнському пригорну­ла, нагодувала, навіть картинку подарува­ла — на ярмарку для нього купила, нехай дивиться та змальовує. Коли повернувся, був битий знову, тільки тепер тримався твердіше. А картинку заховав так, що навіть пронозі Степанку не знайти. До чого ж хочеться ма­лювати так красиво, як тут...

Л. Большаков

Пілотна сертифікація вчителів початкової школи

У 2019 році вчителі початкових класів зможуть пройти сертифікацію. Як відбуватиметься процедура сертифікації, яка від неї вигода і ХТО НЕ ОТРИМАЄ СЕРТИФІКАТ?

З 15 січня по 1 лютого 2019 року вчителі початкових класів матимуть змогу зареєструватися на проходження пілотної сертифікації. Обов’язкова вимога для участі в пілотній сертифікації — стаж педагогічної роботи не менше двох років. Участь у пілотному проекті сертифікації вчителів можуть узяти лише 1000 вчителів початкових класів. Сертифіковані учителі отримають: надбавку 20% до ставки заробітної плати підвищення кваліфікаційної категорії на один пункт. ⇒ Яка зарплата вчителя на 2019 рік? Етапи сертифікації Мета сертифікації — виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями і сприяють їх поширенню. Ключові тези сертифікації: добровільність роботу вчителів оцінюють освітяни, а не чиновники непроходження сертифікації не несе жодних наслідків. 

Етапи сертифікації

Готуюся до презентації досвіду роботи

Коротко про себе

Елементи НУШ можуть бути в кожному класі

Учитель - вічний учень

Відкритий урок з української мови.

          

Вчимося бути добрими людьми (урок для учнів 2 класу)

Тема.Вчимося бути добрими людьми.

Мета: формувати переконання про те, що людина народжена для того, щоб робити добрі вчинки; довести до свідомості дітей, що добро твориться «просто - ні за так»; сприяти формуванню  найкращих людських рис; допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого  ставлення  потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ; розвивати навички культури поведінки, дружні відносини з оточуючими людьми,сприяти розвитку мовлення учнів, потреби робити добро, не чекаючи винагороди; виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримувати ближнього у скрутну хвилину, виховувати бажання творити добро і уникати злих вчинків.

Обладнання: макет «Світлофор ввічливості», сигнальні картки/червоні, зелені/, запис пісні кота Леопольда «Еслидобрый ты…», лист від кота Леопольда, «чарівний ключ» та «паличка бажань», зображення кота Леопольда та мишей,  уривок з вірша Івана Драча,  яблука з написами назв людських чеснот на паперових листочках, кошик, комп’ютер.

Хід уроку

I. Організація класу до роботи

Твори добро та завжди будь привітна.

Дитино! Ти приходиш для добра.

Любов у серденьку хай сонцем квітне.

Збагнути це тобі уже пора.

II.                  Повідомлення теми і завдань уроку

Діти, сьогодні на уроці ми з вами повинні з’ясувати, що означає поняття - добро, яких людей ми називаємо добрими, які справи вони роблять, кого із людей, що вас оточують, можна назвати добрими. Поговоримо про те, з якими людьми нам жити краще і чому людина народжена для того, щоб творити добро. А також будемо аналізувати власні вчинки та вчинки інших, передбачати їх наслідки, пояснювати, обґрунтовувати свою точку зору.

III.               Актуалізація опорних знань

Працюючи над темою «Людські чесноти», ви вивчали про ввічливість, щедрість і жадібність. Вмикаємо «Світлофор ввічливості» і перевіряємо, як ви засвоїли її:

(Правильно - діти показують зелену сторону сигнальної картки, неправильно - червону)

- розмахувати під час розмови руками;

-   принижувати інших, насміхатися ;

-    пропускати вперед дівчаток;

-    грюкати дверима;

-    вітатися, посміхаючись;

-    смикати дівчаток за косички;

-    поступитися місцем незнайомій бабусі в автобусі;

-    допомогти дівчинці нести портфель;

-    віддати другові цукерку.

Скільки людей - стільки й думок. Щоб дізнатися ваші думки, до нас
завітав кореспондент.

Метод «Мікрофон»

-        Як слід поводитися, щоб тебе вважали ввічливою людиною?

-        Що потрібно, щоб загасити чужий гнів?

-        Уявіть собі таку ситуацію; вам потрібно звернутися до вчительки, а вона в цей часрозмовляє із чиєюсь мамою. Як ви вчините?

-        Хто скаже золоте правило ввічливості?

-        Продовжте думку:

«Ніщо не дається так дешево і не цінується так високо……….

 (якввічливість)».

IV.              Робота над новим матеріалом.

На доброті існує світ,

І добротою пахне хліб.

І мирне небо - в школу йти,

Це також - вияв доброти.

І до людей любов свята
Це чистота і доброта.

Девізом нашого уроку будуть слова Великого Кобзаря, записані на дошці, «Добрежити тому, чия душа і дума добро навчилися робить».

1.             Лист від кота Леопольда.

- Діти, сьогодні на наш урок, на жаль, не зміг потрапити ще
один гість. Хто він - відгадаєте, прослухавши пісню.

(Звучитьпісенька кота Леопольда “Если добрый ты”).

-                А чим вам подобається цей герой мультфільму?

-                 Так, сам він прибути не зміг, тому надіслав нам своє фото і
листа (зачитую).

Дорогі друзі!

Не за синіми морями, не за високими горами, не за темними лісами є одна країна, яку незнайдеш на жодній карті. Це - країна ДОБРОТИ. Шлях до неї нелегкий, встелений
різними життєвими перешкодами. Але ви,діти, зможете їх подолати.

Знайти цю країну,розгадати таємницю вам допоможуть чарівний ключ, який треба скласти (його на 3частини погризли миші-бешкетники) та паличка бажань. Щоб їх отримати, вам слідвиконати декілька завдань. Отож, бажаю вам успіху!

До зустрічі. Ваш кіт Леопольд.

2.                  Довідкове бюро.

Вирушаємо в дорогу до країни Доброти. Зазирнемо спочатку в «Довідкове бюро» із’ясуємо зміст понять: добро і доброта.

3.                   Скарбнички народної мудрості.

-                      Відновіть і поясніть прислів’я.

*Хто людям добра бажає,    не робити зла.

*Перший крок до добра -              бо воно дорожче від золота.

*Учись робити добро,                    той і собі має.

4.                   Робота над висловом

НЕ РОБИ ІНШИМ ТОГО, ЧОГО НЕ ХОТІВ БИ, ЩОБ РОБИЛИ ТОБІ (із Біблії) – спробуйте пояснити зміст цього вислову.

5.                  Країна Мудрих думок.

Ø Прочитайте уривок з вірша Івана Драча і зверніть увагу, що ви повинні запам’ятати.

…

Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадаємак,
Якхмаркав’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра течеріка,
….

-   Як автор доводить головну думку: Добро твориться просто - ні за так?

-    Як би ви продовжили вірш?

Ø Читання та інсценізація тексту «По щирості» за Ю. Федьковичем  

Один господарприйшов з міста, дав своємусиновімедівник та й каже:
-На, Васильку! Та поділися з Петриком по щирості.

-  А то як діляться по щирості? — питаєВасилько.

-  Отак, синку, — кажеотець. — Як переломишмедівник, то дасибільшу половину Петрикові, а собілишишменшу. Ценазивається по щирості.

-   То дайте Петриковімедівник, хай вінділиться по щирості, — кажехитрийВасилько.

-  Чому автор називає Василька не добрим, а хитрим?

Ø Читання першої частини казки «Добро і зло».

-        Чим Зло пригощало Добро?

-        Як Добро віддячило Злу за зло?

Добро і зло

Одного разу Добро прийшло в гості до Зла. Зло стало пригощатиДоброчаєм, але в кухликзамістьцукрупоклалосіль.

Добро спробувалосіль, але нічого не сказало Злу. Тількиподякувало за гостину.

 А коли Добро йшловід Зла, воно сказало: «Щосьцукор у вас несолодкий. Візьмітьгроші, купітьсобіцукерок до чаю».

Зло все перекосилось, але робитинічого, довелось взятигроші.

Так Добро віддячило Злу добром за зло

   - Молодці, ви успішно подолали перше випробування (виставляю частину ключазі словом ДОБРОТА), пора відпочити.

V.                ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

(Співають і виконують танцювальні рухи під фонограму пісні

«Доброта» із збірки «Песни кота Леопольда»)

Доброта
Позабудем все, что было
Я дано сказатьхотел,

Что на драку жалко тратить силы,

Нам она нужна для добрых дел.

Ярко солнце светит,

Щебечет воробей.

Добрым жить на белом свете веселей.

Я не трус, признаюсь честно,

Просто я считаю так.

На земле прекрасной нету места
Для недобрых и для забияк.

Ярко солнце светит,

Щебечет воробей.

Добрым жить на белом свете веселей.

Ø Робота над оповіданням В.О.Сухомлинського«Прогулянка до лісу».

Одного  вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю: батько, мати, п’ятикласник Петрик і чотирирічний Сашко. У лісі було гарно і весело. Батьки показали дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд з галявиною ріс кущ шипшини. На ньому зацвіла перша запашна рожева квітка. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав книжку. Раптом загримів грім, упали перші краплі, а потім почалася злива.

Тато віддав свій плащ мамі, і  дощ  їй був не страшний.

Мама віддала свій плащ Петрику, і йому був дощ не страшний.

Сашко запитав:

- Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Петрикові віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Петрик? Чому кожен не вдягнув свій плащ?

- Кожен повинен захищати того, хто слабший, - відповіла мама.

- А я чому нікого не захищаю? Отже я слабший?

- Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді слабший, - усміхаючись відповіла мама.

- Але я не хочу бути найслабшим! – рішуче сказав Сашко.

Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла – слабка, беззахисна.

-         Тепер я не найслабший? – запитав Сашко.

-         Так, тепер ти уважний і добрий, - відповіла мама.

-   Де проводила вихідний день сім’я?

-   Що вони побачили у лісі?

-    Як захищалися від дощу?

-    Що ми можемо сказати про цю сім’ю? Серед яких людей росте маленький хлопчик?

-    Який добрий вчинок зробив Сашко?

-    Якими людьми виростуть сини у цих батьків?

-    Які добрі справи у своїй родині і серед оточуючих вас людей ви спостерігали?

-    А які добрі вчинки робили ви і які почуття вас огортали від цього?

VI.              Узагальнення і систематизація набутих учнями знань

(На фоні запису співу пташок починаю розповідати казку).

В одному дивному царстві росло дві яблуньки, яблунька добра і яблунька зла. Той, хто з’їдав плід із першого дерева, ставав добрим, йому були притаманні всі ті риси, які мивнесли до нашої Книги добра. А хтоїв яблука з іншої яблуньки, робив усе навпаки. Таодного разу налетів вітер-пустунець, зірвав урожай з обох дерев і змішав їх. Декількаяблучок знаходяться і на нашому столі(на листочках написи чуйність, заздрість,лагідність, ввічливість, байдужість, жадібність, щедрість).

А зараз найвідповідальніший момент нашої подорожі. Щоб отримати другу
частину ключа, кожен з вас має виконати завдання.

*                    Метод «Карусель»(Учні, що сидять у внутрішньому колі дають
питання: Якими словами ти будеш дякувати? Звертатися? Вітатися? Дякувати?
Вибачатися?)

*                     метод «Прес»4 учніпідходять до столу з яблуками. Яблучка з дерева Добра кладуть у кошик,обґрунтувавши свій вибір за схемою):

1)                   Позиція: Я вважаю, що ...

2)                   Обґрунтування: Тому, що ...

3)                   Приклад: Наприклад; .

4)                   Висновки: Отже, .

-                    Отже ви отримуєте і другу частину ключа ПОЧИНАЄТЬСЯ.

-                    Діти, виконуючи завдання, ви бачили, що поряд із добром крокує зло. Як ви думаєте,яких людей більше? Чи буває зла людина щасливою?

-                    Людська доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки долюдей, а й до всього, що нас оточує. Як ви розумієте: бути милосердним до рослин?тварин?

То ж пам’ятаймо:

І дерево, і скеля, і людина -
Все сподівається на доброту твою.

-                     Виставляю останню частину ключа зі словами З ДОБРА і разом читаємо весьвислів:

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.

Рекомендації кота Леопольда

1.                  На зло відповідай добром.

2.                  Прощай іншим помилки.

3.                  Допомагай слабким, маленьким, хворим.

4.                  Не будь жадібним.

5.                  Ніколи нікому не заздри.

6.                  Жалій інших, а не себе.

VII.            Підсумок уроку

-                      Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

-                      Що найбільше запам’яталося?

-                      Чи зміниться щось у вашому житті після цього уроку?

-                      Можливо у вас виникли якісь бажання?

-                      Погляньте, у мене в руках незвичайна паличка, яка виконує бажання.

Гра «Якби я був чарівником, то ...»(діти передають паличку один одному, сказавши, що зробили б в першу чергу, будучи її власником).

VIII. Домашнє завдання

* Намалювати сонечка і написати на них зроблені добрі справи;

** Виписати прислів’я про доброту;

*** Продовжити казку про яблуньки добра і зла.

Закінчити урок мені б хотілося словами:

Врятує світ краса - Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо скільки всюди зла -людина вже не та...

То ж, люди на землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед добра прожити

У царстві справедливості й добра.